Як оподатковують виплату роялті на користь нерезидента з Італії?

Раз ми говоримо про нерезидента, то слід перевірити, чи є договір про уникнення подвійного оподаткування. І така угода з Італією є — Конвенція між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень (далі — Конвенція), ратифікована ВРУ 17.03.1999 р., набрала чинності 25.02.2003 року.

Пунктом 1 ст. 12 «Роялті» даної Конвенції визначено, що роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі. Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на роялті, податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 7 % валової суми роялті. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження (п. 2 ст. 12 Конвенції).

Тут важливо розуміти, що положення пп. 1 і 2 ст. 12 Конвенції не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу у вигляді роялті. Обидві країни, і країна, що є джерелом доходу (Україна), і країна, резидентом якої є особа, що одержує роялті (Італія), мають право оподатковувати такий вид доходу. Правда, відповідно до положень п. 2 ст. 12 Конвенції країна, в якій виникають роялті (Україна), має право на оподаткування таких роялті (якщо внутрішнім законодавством передбачене оподаткування цього виду доходу), але це право обмежується ставкою 7% від загальної суми роялті.

Відповідно до п. 103.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Виходячи із названих вище норм, фіскали в цілому погоджуються, що роялті, що сплачуються резидентом України на користь резидента Італійської Республіки за ліцензійним договором підлягають оподаткуванню в Україні у розмірі, що не може перевищувати 7% валової суми «роялті» (у рамках визначення цього терміну п. 3 ст. 12 Конвенції) за умови, що фактичний власник роялті, який є резидентом Італійської Республіки, не проводить підприємницьку діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво. Однак, у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103. 4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 Кодексу).

Більше про це можна прочитати в ІПК від 07.02.2019 р. №434/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Текст ІПК від 07.02.2019 р. №434/6/99-99-15-02-02-15/ІПК шукайте за посиланням тут.

Справжня Бухгалтерська Газета»

©ТОВ «Ті Сі Джи Консалтинг»

Замовити письмову консультацію у наших податкових експертів: tovtcgroup@gmail.com

 

Схожі публікації

Leave a Comment